Одноденна поїздка по перлинах оборонної архітектури нашого краю. Передбачає відвідування трьох об’єктів:

1. Олеський замок – укріплення, яке існує тут ще з далекого XIV століття. Історія споруди є надзвичайно багатою. В цьому замку народився польський король Ян ІІІ Собєський, а пізніше замок став королівською резиденцією, тут проходив службу Михайло Хмель – батько майбутнього гетьмана Богдана Хмельницького. З 1970-х років минулого століття замок став частиною Львівської галереї мистецтв. Сьогодні досить щедро наповнений експонатами, красивими інтер’єрами та цікавими витворами образотворчого мистецтва.

2. Підгорецький замок – один з накрасивіших замків/палаців на Львівщині. Доволі пізня, як для епохи замків, споруда, зведена в середині XVII століття. Має непогані фортифікаційні ознаки, хоча основною функцією був відпочинок, про що говорить латинський напис перед входом “Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок”. Свого часу цей замок прийняв доволі багато відомих людей, як то польські королі Владислав IV, вже згаданий вище Ян ІІІ Собєський, цісар Австро-Угорщини Франц-Йосиф І, кайзер Німеччини Вільгельм. Нажаль, від колишньої помпезності мало збереглося досьогодні. Зараз замок в аварійному стані і вже не перше десятиліття знаходиться на реставрації. Приміщення пустують, інтер’єри не збереглись. Відвідувачів впускають на подвір’я, на балкони та тераси та підземелля.

3. Золочівський замок – одна з найвизначніших пам’яток оборонної архітектури Галичини. Розташований на пагорбі, в заплаві двох річок, роками активно виконував оборонну функцію. Витримав масу козацьких, татарський та турецьких нападів та облог у XVII столітті. Великий та Китайський палаци в поєднанні з потужними стінами утворюють прекрасний ренесансний ансамбль. Сьогодні замок є повністю відновлений та щедро наповнений історичними експонатами, творами мистецтва, відтворені інтер’єри. В Китайському палаці експозиція східних культур(представлене мистецтво Японії, Китаю, Індії і т.д.). Також в замку експонується копія корони Данила Галицького.