Золочівський замок

Золочівський замок – справжня кам’яна перлина, яка є гордістю не тільки Львова, але й всієї Західної України. Неприступна фортеця наче підкорила час і вже багато століть демонструє свою велич та гордість на зелених пагорбах Золочева. Історія замку оповита давніми легендами та таємницями, часом жорстокими і трагічними…

Збудований у 1634 році на кошти Якуба Собєського, Золочівський замок майже не змінився. Лише час та пережиті події нагородили його холодною красою та середньовічним спокоєм, що надає своєрідну атмосферу з присмаком королівського шарму.

Золочівський кам’яний гігант зводився за проектом невідомого італійського архітектора, який використав для будівництва нову на той час голландську фортифікаційну технологію. Це двоповерхова прямокутна споруда в ренесансному стилі, яка оточена великим земляним валом з бастіонами на кожному розі. Вал був обладнаний системою комунікацій, а всередині нього розташовувалися каземати. Ззовні вал був укріплений кам’яними брилами.

Мабуть, саме така архітектура відіграла велику роль в обороні замку. На протязі багатьох років турки і татари штурмували Золочівську фортецю – та щоразу безуспішно. Лише у 1672 році турецькій армії на чолі з пашею Капуданом вдалося захопити неприступну твердиню. Та вже за три роки син Якуба – Ян ІІІ Собєський (майбутній король Польщі) відновив замок, який став потужною військовою фортецею та королівською резиденцією. І у 1675 році Золочівський замок зміг витримати штурм могутньої татарської армії під приводом хана Аджі-Гірея.

Після 1737 року замок почав занепадати та змінювати господарів. Під час угорського панування тут були суд і в’язниця, під час війни – база німецьких фашистів. В’язницею замок залишився і при радянській владі. Тільки в 1953 році замок став приміщенням для ПТУ, а у 80-х роках був переданий Львівській галереї мистецтв.

Золочівський замок складається з двох частин: Великого та Китайського палаців. У Великому палаці відкрито музей, в якому представлена вся історія замку: живопис, старовинні меблі, зброя, скульптури, килими, мисливські трофеї та інші цікаві речі. Також тут розміщена палацова каплиця Благовіщення, зали XVII-XVIII століть та королівська скарбниця з реконструкцією корони Данила Галицького. Китайський палац має п’ять експозиційних залів, в яких представлено мистецтво Єгипту, Китаю, Індії, Японії, Туреччини, Персії, Індонезії. А саме: твори живопису, графіки, предмети декоративно-прикладного мистецтва, скульптури, археологічні експонати – фрагменти єгипетських саркофагів, мумія сокола та інші.

Та найбільшою популярністю серед відвідувачів Золочівської фортеці користуються камені, які розташовані при вході на територію замку. Обидва камені імпортовані з селища Новосілки і за старовинними легендами вважаються спадщиною тамплієрів. Один з них вкритий різьбленим тайнописом, що досі є загадкою для вчених. На другому камені зображені переплетені вінки – тернистий і квітучий, а всередині переплетення – невеликий отвір. В народі цей камінь називають «каменем бажань». Говорять, що якщо загадати бажання і засунути палець в той отвір, то бажання обов’язково здійсниться. Якщо бажання матеріальне, то палець треба крутити в бік мертвого вінка (тернистого), а якщо духовне – в сторону живого вінка (квітучого).

Неможливо передати словами всю красу і велич Золочівського замку, треба бачити це самостійно: милуватися королівським вбранням залів, відчувати епоху середньовіччя, дивуватися підземеллям та таємним ходам, ознайомитися з унікальним музеєм східної архітектури, загадати бажання, яке, напевно, обов’язково здійсниться…