Палац Потоцьких у Львові

Прогулюючись по вулиці Коперника у Львові неможливо пройти повз одну величну споруду, яка злегка проглядається крізь ковані грати антуражних воріт – палац Потоцьких. Потоцькі – величезний шляхетський рід, який дав історії десятки державних діячів, воєначальників та діячів культури, які відіграли вагому роль в історії Польщі, України, Росії та Австро-Угорщини. Після їх діяльності залишилася величезна спадщина в культурній сфері. Хто ж в Україні не знає знаменитого парку “Софіївка”, збудованого Станіславом Щенсним Потоцьким для дружини Софії, чи комплексу Почаївської Лаври, який розбудував Микола Василь Потоцький, чи ще ряду споруд, до яких більшою чи меншою мірою долучилися представники цього роду?

У 1822 році родина Потоцьких купляє ділянку на сьогоднішній вулиці Коперника. Спочатку будують невеликий двоповерховий палац в стилі класицизму, однак ця споруда, судячи зі всього, мало задовольняла графські амбіції, тому вже в 1860-х роках його було розібрано і почалося будівництво нової резиденції, у стилі яскравого французького бароко. Будівництво ініціював Альфред Потоцький – граф, намісник Королівства Галичини і Лодомерії, керівник Австрійського уряду.

Палац стилістично відображає бароковий класицизм. Збудований в Н-подібному плані в два поверхи, має мансарду, до головного входу ведуть дві доріжки, а вікна щедро прикрашені ліпниною. Споруда задумувалась, як парадна резиденція для прийому гостей та делегацій, тому все було максимально адаптоване для цих цілей – величезна кількість віталень, доволі просторе подвір’я для зручності приїзду на каретах. А позаду палацу розбитий прекрасний парк.

Інтер’єри палацу Потоцьких у Львові(як і сама споруда) стилізовані під Францію епохи короля Людовика XVI. Кожен зал по своєму декорований, часто в окремий колір, тому і носять свої назви – Блакитний зал, Червоний зал, Дзеркальний зал. Інтер’єр був щедро декорований ліпниною, кольоровими шпалерами, камінами, мармуром, позолотою. Велика частина з цього збереглася і до наших днів.

Довкола палацу забудовується ряд технічних приміщень для прислуги, стайні і т.д., тому вид на нього сьогодні відкритий лише зі сторони вулиці Коперника.

Як не вимріював Альфред Потоцький свій палац, але побачити його в закінченому вигляді йому так і не довелось. В 1889 році він помирає, а будівництво закінчував вже його син – Роман.

Пізніші часи не пошкодували палацу. В 1919 році американський літак, що виконував показові польоти над центром Львова, з нагоди святкування завершення українсько-польської війни 1918-1919 рр., впав на палац, та спричинив доволі масштабну пожежу. Реставрація споруди затягнулася до 1931 року. Потім події Другої світової, після закінчення тут розміщається Інститут геології і геохімії. В 1970-х роках в приміщеннях облаштовується РАЦС(палац активно використовували, як торжественні зали для одруження), і лише в 2000-х роках Палац Потоцьких передано Львівській галереї мистецтв. Зараз тут розгорнуто музей, присвячений інтер’єрам та європейському мистецтву XVIII ст. Часто відбуваються різні дійства, як то конференції, презентації, концерти камерної музики, зустрічі відомих людей. Особливо відомими подіями є щорічний Фестиваль Шоколаду у Львові, фестиваль ретро-автомобілів “Гран прі Леополіс”, та вже традиційний для Львова щорічний книжковий форум видавців.

Ще однією родзинкою є розбитий з тильної сторони Палацу Потоцьких парк мініатюр. Така собі експозиція під відкритим небом, яка знайомить нас з замками та оборонними спорудами давньої України. Особливістю об’єкту є те, що тут Ви побачите не ті споруди, які всім відомі і які можна відвідати, а ті, які вже є втраченими. В тому числі тут можете побачити, як виглядав вже зниклий львівський Високий Замок. Вхід в парк мініатюр є безкоштовним.

Отож, відвідуючи Львів, знайдіть трохи часу та виділіть його на знайомство з цим прекрасним об’єктом.