Личаківський цвинтар у Львові

“Личаківський цвинтар” – меморіальне кладовище, некрополь, на якому свій останній спочинок знайшло більше 300 тисяч людей. Проте, не дивлячись на такий насторожуючий факт, цей об’єкт був і буде однією з найвідвідуваніших точок у Львові. Що ж спонукає туристів відвідати Личаківське кладовище у Львові?

Поховання на цьому місці велися доволі давно. В основному хоронили тут померлих від чуми та схожих пошестей, оскільки територія була доволі віддалена від середньовічного міста. Офіційно кладовище тут розбивається в 1786 році, коли Львів, внаслідок поділу Польщі, переходить під вплив монархії Габбсбургів і австрійська влада розпоряджається ліквідувати кладовища в місті і винести поховання за його територію. З’являються тоді чотири нових кладовища, три з яких вже не існують, але одне залишилось. Залишилось Личаківське кладовище, і залишилось по причині, що воно призначалось для середмістя Львова і тут ховали здебільшого найбільш відомих, заможних та видатних мешканців Львова. За історію його існування тут проводилось декілька розширень. В 1856 році територія була упорядкована, з’являються алеї, доріжки, і загалом, кладовище набуває паркового характеру. Могили видатних постатей зазвичай прикрашалися скульптурами, чи часто цілими скульптурними групами, які несли свій певний сюжет, дотичний до історії життя чи смерті відповідної постаті. Авторами скульптур ставали такі відомі автори, як Гартман Вітвер, брати Шимзери, Юліан Марковський та ін. І досьогодні Личаківський цвинтар у Львові дійшов до нас державним історико-культурним музеєм-заповідником, загальною площею більше 40 гектарів та може показати нам близько 2000 гробівців, та прикрашене більш ніж 500 скульптурами та рельєфами.

Частина поховань тут велася в окремостоячих спорудах – каплицях – таких собі сімейних усипальнях. Загалом їх збереглося 24, але кожна з них є чудовим взірцем архітектурних стилів, таких, як неороманський стиль – каплиці Кшечуновичів і Кисельків, класицизм – найстаріша каплиця на Личакові, каплиця Дунін-Борковських, неокласицизм – каплиці Моледзінських, Адамських, Лодинських, Бачевських, неоготика – каплиця Цетнерів.

Імена відомих людей, які тут спочили просто не перерахувати, тому доцільно зупинитися лише на невеличкому ряді. Це і Іван Франко – один з найвідоміших українських письменників та діячів XIX – XX століть, Маркіян Шашкевич – поет, автор “Русалки Дністрової”, учасник “Руської трійці”, Соломія Крушельницька – всесвітньовідома оперна співачка, жінка, яка принесла всесвітню славу опері Пуччіні “Мадам Баттерфляй”. Поховані тут і такі вагомі для музики люди, як Микола Колесса, Станіслав Людкевич, Василь Барвінський, особливий інтерес викликають вже сучасники, як Володимир Івасюк, Ігор Білозір, Іван Мацялко чи Сергій Кузьмінський, відомий як “Кузя”, лідер гурту “Брати Гадюкіни”. Серед архітекторів варто відзначити Зігмунда Горголевського – автора Львівського Оперного театру, Януша Вітвіцького – автора унікальної пластичної панорами Львова, Юліана Захаревича. Та ще несчиленна кількість письменників, художників, скульпторів, мистецтвознавців, науковців та просто визначних людей. Це лише маленька крапля в списку тих, кого можна віднайти на Личакові.

Окрема територія відведена тут під військові поховання. На території Личаківського цвинтаря є ряд меморіалів. Найдавнішим є є поховання учасників польського повстання 1830-31 років. А найвідомішими є меморіали воїнам Української Галицької Армії та польських військових, учасників українсько-польської(1918-19) та радянсько-польської(1919-20) війн, більш відомий, як “Цвинтар Орлят” – чи не найшанованіше місце у Львові серед польських туристів.

Звичайно, що така престижність Личакова, відомість персон, похованих тут, не дозволили йому залишитися звичайним, сумним кладовищем. Кожна з постатей, кожна зі скульптур обросла масою цікавих історій, легенд та просто розповідей, які хочеться годинами розповідати. Особливо Вас вразять розповіді про Юзефа Торосевича – доктора медицини, доктора, що відкрив сирітський притулок, про Регіну Марковську – таку собі львівську сплячу красуню, про Ванду Моне та історію її кохання з Артуром Гротгером, викличе в Вас інтерес і розповідь по єпископа Стефановича, який ще при житті замовив собі надгробок, сам для нього позував, а дожив до 103 років…А деколи просто повеселять гробівці заможних людей, як от гробівець одного банкіра, виконаний в вигляді банківського сейфу.

Отож, відкидайте всі сумніви і прямуйте на Личаківське кладовище у Львові. Цей об’єкт включений в нашу автобусну оглядову екскурсію по Львову “Велике коло”