Львів. Річка, якої немає

Львів – місто, яке приховує безліч таємниць у своїх недрах, готове покликати тих, хто прагне відкрити невідомі сторінки його минулого. Однією з цих таємниць є річка Полтва, яка зберігає в собі частинку історії. Дозвольте нам розповісти вам про цей загадковий потік, який став “річкою, якої немає”.

Починала вона свій шлях в околицях сьогоднішнього проспекту Шевченка і протікала через проспект Свободи між сьогоднішніми театрами імені Марії Заньковецької та Оперним, вздовж проспекту Чорновола. У давні роки Полтва славилася своєю чистотою, і німецькі подороуючі колись навіть розповідали про риболовлю та купання у ній. Проте із розвитком міста з’явилася необхідність у каналізації. Поступово, ріка стала місцем відведення відходів. Замість природної краси, все частіше львів’яни бачили рів з нечистотами і неприємним запахом.

Нарешті, міська влада, стикаючись із брудними розливами та необхідністю розвитку міста, вирішила заховати Полтву під землю, перетворивши її на каналізацію. Остаточне рішення про засклепіння Полтви було прийняте у 1884 році. У тому році 15 км річки Полтви були закриті, а вже перед Другою світовою війною від неї не залишилося і сліду. Загалом, 150 км каналізаційних колекторів проклали на місці колись живописної річки. Її притоки, спочатку розташовані під землею, в подальшому перетворилися на дороги, а навколо зводили будинки. Львів можна вважати містом, що завдячує своєю структурою саме розташуванню вулиць навколо Полтви

Колись чиста річка, яка протікала вуличками Львова, стала недосяжною для містян, і цей стан триває вже понад століття. Розповіді про неї викликають інтерес не лише в гостей міста, але й в самих львів’ян. Існує попит на екскурсії чи тури, де б можна було побачити Полтву. Як наслідок у Львові вже не перший рік обговорюються проекти створення локації з доступом до неї. Однак, досі жоден з них не був реалізований. Тому не розчаровуйтесь, якщо Ви побували у Львові і так і не змогли побачити його підземену річку. Більшість львів’ян її теж ніколи не бачили. А чи не єдиний спосіб таки дізнатися, якою вона є нині – це переглянути фотозвіти у місцевих спільнотах діґґерів.

Theme: Overlay by Kaira
Extra Text