Галицька жидівська кнайпа “Під золотою розою”

Здавна Львів стояв на перетині важливих торгівельних шляхів і завдяки цьому населення міста славилось своєю багатонаціональністю. Серед його мешканців були русини й українці, поляки і німці, вірмени і греки, татари й караїми. Чималу роль у славетній історії Львова відігравала і єврейська громада. На території міста був, та й донині зберігся, так званий єврейський квартал.

Саме у центрі єврейського кварталу, на вулиці Староєврейській, розташований колоритний заклад під назвою «Жидівська кнайпа». На вході у цей заклад Вас зустріне юнак з пейсами чи дівчина у традиційному єврейському вбранні. Сама ж ресторація оформлена у вигляді єврейської оселі з неодмінними атрибутами побуту: старовинними прасками та швейною машинкою, антикварними скрипками, семисвічниками та зіркою Давида. Навіть стільці, на яких сидять гості закладу, ніби перенесені машиною часу з 19-го століття. Інтер’єр закладу також оформлений відповідно до цієї тематики. Тут ви можете полюбуватися картинами відомого єврейського художника Бруно Шульца, який проживав поблизу Львова. Довоєнні фотографії і документи на стінах та скатертини ручної роботи на столах допоможуть вам поринути у своєрідну атмосферу єврейського побуту.

Пригощання гостей закладу починається з традиційного омивання рук відвідувачів, після якого вам принесуть меню з наїдками єврейської національної кухні. У цьому меню немає цін, натомість ви можете ознайомитися з історією Львівських євреїв. Чек, який вам подасть офіціант наприкінці завищений, проте ви можете сміливо торгуватися і збивати ціну – у цьому і полягає весь «цимус», адже багато євреїв здавна займалися комерцією, а яка ж комерція без хорошого торгу…

Традиційна єврейська кухня недарма славиться фаршированою рибою і форшмаком, гумусом і мацою. Усі ці страви, ви можете скуштувати у цьому закладі. Багато страв є кошерними. Ви не пожалкуєте, якщо замовите жареного коропа чи деруни «Тель-а-Львів». До того ж всі ці страви особливо смакують під клезмерську музику, що звучить у ресторації.

«Жидівська кнайпа», також відома під назвою «Під золотою Розою», має чудову терасу, з якої відкривається вид на руїни синагоги. Також, з цим закладом пов’язана незвична історія.

До 1942 року поблизу стояла синагога «Турей Загав» (в перекладі на українську «Золоті ворота») або, як її іще називали синагога «Нахмановича». Ця синагога була змурована у 1592–1596 роках італійським архітектором Павлом Щасливим з допомогою Амвросія Прихильного і Адама Покори за кошти багатого львівського купця і водночас голови єврейської общини Іцака Нахмановича на купленій ним ділянці землі. Ця синагога була хоча й невеликою, але однією з найкрасивіших синагог у східній Європі.

У той час розміри міста були обмежені міськими мурами і земля була дуже дорогою. Так, коли наприкінці XVI століття єзуїти вирішили побудувати свій монастир, король Сигизмунд ІІІ, який і сам був єзуїтом, виділив саме ту ділянку, на якій стояла синагога «Турей Загав». Королівський суд присудив віддати будівлю, у відповідь на це єврейська громада подала зустрічний позов. Судова тяганина тривала роками і поміж тим, оскільки вхід до синагоги був через подвір’я Нахмановичів, власник помешкання заборонив єзуїтам заходити на нього, а синагога «Золоті ворота» і надалі залишалася центром життя єврейської общини середньовічного Львова.

Усе це відбувалося на очах невістки Іцака Нахмановича Рози, яка була дуже вродливою і славилася доброю вдачею. Щоб викупити у єзуїтів синагогу, Роза розпродала увесь свій маєток, але тодішній львівський єпископ не погодився взяти плату. Побачивши Розу він закохався в неї з першого погляду і зажадав, щоб дівчина віддалася йому. На ранок, після проведеної з єпископом ночі Роза Нахманович покінчила життя самогубством, не витерпівши безчестя, що випало на її долю. З того часу в народі синагогу стали називати «Золота Роза» («Турей Ройзел»). Вона і надалі залишилася в єврейській громаді, допоки у 1942 році німці не пограбували, а потім і вщент не зруйнували її.

На згадку про відвідування цього закладу, у ресторації ви зможете придбати невеличкі сувеніри ручної роботи, як то відкритку з видами Львова, зроблену у єврейському стилі, або маленьку ляльку в єврейському вбранні.