Копальня кави у Львові

Кава…Один з напоїв, який вже встиг стати традиційним для Львова. Але чому? Ця рослина в наших широтах не росте, клімат не той. Нічого страшного, у Львові знайшли спосіб з цим боротись. В нас є копальня, де її викопують…

Прямуйте до будинку на пл. Ринок під номером 10. Чарівний аромат буде Вас зустрічати ще за декілька десятків метрів і будьте впевнені – приведе Вас саме туди куди треба. При вході в будинок вас зустріне напис “Тут народилась львівська кава”. Зайшовши в приміщення, Ви потрапите в доволі шумний зал, де кавовий аромат просто збиває з ніг, стоїть апарат для обсмаження кавових зерен, мішки з кавою, прилавок, де можна собі придбати тих чудесних зерен і доповниться картина шумом. Шумом від елеватора, який щось подає з-під землі. Не лякайтеся, прямуйте далі, і нехай Вас не збивають з пантелику малюнки Львова зі схемами шахт. Шукайте вказівник “До копальні”.

А далі спускайтеся в підземелля. Тут, на вході Вам дадуть каску з ліхтариком – в шахті досить темно, рухаючись по вузеньких, тісних проходах Вам будуть зустрічатися кирки, відбійні молотки, рейки і вагонетки з кавою. Не спиняйтеся, прямуйте вперед і ви прийдете до забою, де по звуках буде чути, що там, в глибині шахти, за решіткою кипить гірнича робота. А прямо під ногами ви побачите кавові зерна. Самі справжні) Напевно, Вам ще не доводилося ходити по кавових зернах. Тут її добувають…

“Як? Кава, це ж рослина. Вона росте…на деревах, кущах. Це ж не вугілля” – скажете Ви. І будете праві. Росла…Колись…В тому числі і на наших землях, правда в доісторичні часи. Приблизно в Тріасовий, Юрський період, період коли на Землі ще панували динозаври, клімат цієї місцевості був куди тепліший, ніж сьогодні. І нічого не заважало цій прекрасній рослині спокійно рости і плодоносити на цих землях. Часто цілими плантаціями. От тільки особливістю стало те, що зерна кави нікому не були потрібні, динозаври ними не цікавились і так, з року в рік, вони осипалися на землю, утворивши цілий пласт закам’янівших кавових зерен. Лише декілька років тому, досліджуючи підземелля старої львівської кам’яниці, дослідники натрапили на цей пласт і постало запитання, що з нею робити? Звичайно, викопувати, обсмажувати та продавати туристам 🙂 Ось так і з’являється кавова копальня у Львові.
Повірили? А даремно) Тепер спускайтеся на грішну землю. Це все, звичайно, вигадка, але це та історія, яку Вам всі в цьому закладі, з серйозним виразом обличчя, будуть на кожному кроці розказувати. І хочете вірте, хочете ні, велика кількість людей свято в цю історію вірять, особливо, коли бачать зерна прямо під ногами.

Насправді, Копальня кави – це чергова тематична кав’ярня від мережі Локаль, і місце де можна посмакувати тим гіркуватим напоєм. Львівська копальня кави меню має особливе. До прикладу, тут Вам не запропонують такий напій, до якого Ви звикли, тут все по-іншому. Ви можете замовити собі каву “Запаяну” – це кава з молоком, яка подається в металевій кружці, з пінкою. Зверху, по пінці, притрушений цукор і лише, поставивши напій перед Вами на стіл, офіціант завершує приготування. Запалює паяльну лампу і прямо перед Вами, величезним полум’ям, розплавлює цукор в карамель, тим самим запаюючи напій. Є тут кава і з алкоголем – “Палаюча”, зі спеціями – “Запашна” і ще багато чого цікавого.

І в якості такої собі, короткої історичної довідки, мусимо подати той факт, яким можемо гордитися: як не дивно, але саме наш земляк свого часу навчив Європу пити каву. Звали його Юрій Кульчицький – козак запорожець, вихідець з Львівщини(села Кульчиці), герой Віденської битви(1683 р.). Влітку 1683 року 200-тисячна армія Османської імперії взяла в облогу Відень. Завдяки певним діям Кульчицького вдалося з цієї облоги вирватися і дати туркам відсіч. В знак подяки за такий подвиг, 300 мішків відбитих у турків кавових зерен, дісталися Юрію. І з цими ресурсами відкриває першу в східній Європі кав’ярню “Під синьою пляшкою”(Zur blauen Flasche), яка досьогодні у існує у Відні. Проте сам напій мало кому подобався в класичній його, гіркій рецептурі, і Кульчицький почав готувати його з цукром та молоком – “Віденську каву”, як її пізніше стали називати.